Рушникосушарка (часто його називають змійовик) - важлива деталь будь-якої ванної кімнати: на ньому можна швидко висушити рушник, він зменшує вологість і запобігає появі цвілі і вогкості. Крім стандартних s-подібних моделей сьогодні існують рушникосушки у формі драбинки, змійки (труба з кількома вигинами), асиметричні варіанти. Замість класичної сталевої труби під фарбування можна вибрати рушникосушарку з нержавіючої сталі з полімерним покриттям, варіанти під золото, бронзу, матові та блискучі.
Рушникосушарки бувають водяні та електричні. Водяні підключаються до труби гарячого водопостачання, тому температуру та тривалість нагрівання регулювати неможливо. Електричні рушникосушки, як і будь-який електроприлад, працюють від мережі. До переваг можна віднести можливість регулювати температуру та час роботи та незалежність від гарячого водопостачання.
Форма рушникосушарки
Як водяні так і електричні рушникосушки сьогодні можна вибрати для невеликого та просторого приміщення. Моделі створені з урахуванням вимог щодо функціональності простору:
- S-подібна рушникосушарка-змійка з двома вигинами, П-подібна - найдешевші варіанти. Підійдуть для компактного приміщення.
- Сушарка-змійка що має декілька вигинів - часто на додаток до основної труби має додаткову, п-подібну трубу, яка збільшує поверхню для сушіння. Варіанти із трубою називають «Фокстрот».
- Сушарка-драбинка - буває з плоскими або виступаючими трубами-перекладинами. За рахунок вертикального розташування збільшує корисну площу: на поперечинах можна швидко висушити білизну, рушники, не займаючи весь простір кімнати.
- Дизайн-радіатори - зазвичай електричні варіанти нестандартної форми або виконання: зигзагоподібні, з однією плоскою трубою, загнутою по спіралі.
- Майже в будь-якому варіанті ви знайдете моделі з додатковими полицями та тримачами. Також існують конструкції із поворотними сигментами.
Підключення рушникосушарки
Електричні рушникосушки підключаються як звичайний електроприлад. Потрібно передбачити захист місця підключення або установку у віддалене від попадання вологи місце. Конструкцію монтують на стіну металеві кріплення. Рекомендується також використовувати ПЗВ – пристрій захисного відключення.
Водяну рушникосушарку підключають до труби гарячого водопостачання (у рідкісних випадках - до труби опалення), а якщо діаметр отвору для підведення води не підходить, то використовуються фітинги-перехідники та муфти. Подача води у водяній сушаркі відбувається за рахунок тиску в системі, тому діаметр отвору підведення в жодному разі не повинен бути менше, ніж діаметр труби в квартирі: тоді створюється надлишковий тиск всередині приладу.
Види підключень:
- верхнє - підведення зверху та відведення знизу;
- нижнє – підведення та відведення на одному рівні з різних сторін;
- діагональне - підведення вгорі, а відведення - знизу по діагоналі;
- центральне - підведення та відведення внизу, по центру труби.
При виборі не забудьте про заземлення: блукаючі струми через неправильне заземлення викликають корозію у водяних рушникосушарках. Що стосується електричних, то їх можна встановити не лише у ванній, а й у холодному коридорі та навіть у кімнаті приватного будинку.